Купить наркотики сайты Суджа Гашиш A-PVP Меф Бошки Шишки Кокаин

Эй, пацаны! Давайте сегодня я расскажу вам о том, как я закупался кетамином и отмечал день рождения своего брата по наркомански. Это будет абшабашенный рассказ, уверяю вас!

Всё началось, когда я решил раскумариться и найти что-то новенькое, что поможет мне оторваться на нашей вечеринке. Поэтому, я начал искать закладки, искать людей, которые могут помочь мне с качественной дозой. И вот, наконец-то, мой друг дал мне контакт, где можно приобрести раскурить кетамин. Я был всячески готов для нового стимулирующего опыта!

Так что, я собрался с друзьями и отправился на миссию. Встретились мы в местном парке, чтобы бахнуться и отметить день рождения моего друга. Я был аж обалденно настроен и полон ожидания!

Наконец, пришёл наш чел с пакетиком. Внутри был кетамин, просто настоящая красота! Представляете, группа парней вокруг столика в парке, раскуривает грибы и делится этим белым порошком! Было весело и немного пугающе одновременно.

Нам всем было на редкость весело! Мы сидели, шутили, ржали до упаду, а потом вспомнили, что у нас ещё есть фентанил и оксики! Сказать, что мы были абсолютно окоченели в этот момент, это ничего не сказать. Мы решили бахнуться по полной программе!

Время шло, и мы становились все более и более абшабашенными! Я даже не помню, какие приколы мы проделали и что там говорили друг другу. Но одно я знаю точно, время проведено в такой компании было весьма психоделическим и ни на что не похожим.

Однако, вся эта история закончилась не совсем приятно. Некоторые из нас перебрали с дозировкой, и у нескольких ребят случилась передозировка фентанилом. Было страшно - но и здорово, что у нас оказались наши "спасители" - наркологи, которые вызволили нас из этого кошмара. К счастью, все обошлось без жертв.

С тех пор, я осознал, что такие эксперименты - это не игра и не шутки.

Итак, мой искусственно созданный праздник закончился, но опыт, который я получил, останется навсегда. Я сделал выводы и понял, что это не моя история. Я больше не жажду риска и адреналина.

Все друзья, которые были со мной в тот день, согласились со мной и больше не пробуют подобные вещества.

Так что, вот история моего дня рождения друга, который закончился не совсем так, как я ожидал. Но это был важный урок для меня и моих друзей.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.